РЕЗЮМЕ. Було проведено цитогенетичну оцінку реакції материнських клітин пилку гуару (Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.) на дію хімічного мутагену. Використання етилметансульфонату (УМС) дозволило виявити наявність загадкової поведінки хромосомних бівалентів, тобто вторинного зв’язку. Хромосоми продемонстрували унікальну тенденцію до утворення зв’язку у безпосередній близькості та до формування дискретних пар. Явище вторинного хромосомного зв’язку було пояснено наявністю подібної зчепленої гомології або неправильного утворення хіазми серед бівалентів, що з’єднуються. Було встановлено, що зв’язок бівалентів утворювався на будь-якому кінці, а не збоку. Було виявлено різні інші хромосомні аномалії, однак вторинний зв’язок залишався переважною аномалією, яка продемонструвала постійне підвищення своєї величини з одночасним підвищенням концентрації ЕМС. Окрім вторинних зв’язків, спостерігалась значна частотність злиття хромосом в анафазі. Також було виявлено суттєвий вплив хромосомного зв’язку на пост-мейотичний продукт, що, в свою чергу, призвело до впливу на мейотичний індекс. Спостерігались аномальні споради у формі тріад, діад, монад та поліад, а також нормальні тетради. Було відмічено, що відсоток родючості пилку зменшувався від контролю до найвищої концентрації ЕМС через аномалії попередніх етапів.
Ключові слова: гуар, материнські клітини пилку, вторинний зв’язок, мейотичний індекс (МІ), родючість пилку
Повний текст та додаткові матеріали
Цитована література
1. Kuwada, Y., A cytological study of Oryza sativa L., Bot. Mag., 1910, vol. 24, pp. 267–280.
2. Ishikawa, M., Cytologische Studien and von Dahlien, Bot. Mag., 1911, vol. 25, pp. 1–8.
3. Marchal, E., Recherches cytologiques sur le genre Amblystegium, Bull. Soc. R. Bot. Belg., 1912, vol. 51, pp. 189–200.
4. Darlington, C.D. and Moffett, A.A., Primary and secondary chromosome balance in Pyrus, J. Genet., 1930, vol. 22, pp. 129–151.
5. Darlington, C.D., Cytology, London: Churchill, 1965.
6. Jelenkovic, G., Shifriss, Q., and Harington, E., Association and distribution of meiotic chromosomes in a haploid of Ricinus communis L., Cytologia, 1980, vol. 45, pp. 571–577.
7. Lawrence, W.J.C., The secondary association of chromosomes, Cytologia, 1931, vol. 2, pp. 352–384.
8. Malgwi, M.M., Oyewole, S.O., and Khan, A.U., Chromosomes and secondary associations in tetraploid Cleome polyanthera L., Nucleus, 1997, vol. 40, pp. 20–25.
9. Kumar, G. and Chaudhary, N., Secondary chromosomal association in kidney bean (Phaseolus vulgaris L.), Jor. Jour. Bio. Sci., 2014, vol. 7, no. 1, pp. 71–74.
10. Kumar, D. and Singh, N., Guar in India, Scientific Publishers, 2002.
11. Mukhtar, H.M., Ansari, S.H., Ali, M., Bhat, Z.A., and Naved, T., Effect of aqueous extract of Cyamopsis tetragonoloba Linn. beans on blood glucose level in normal and alloxan-induced diabetic rats, Ind. J. Exp. Biol., 2004, vol. 42, pp. 1212–1215.
12. Shyale, S., Chowdary, K., Krishnaiah, Y., and Bhat, N.K., Pharmacokinetic evaluation and studies on the clinical efficacy of guar gum-based oral drug delivery systems of albendazole and albendazole-β-cyclodextrin for colon targeting in human volunteers, Drug Dev. Res., 2006, vol. 67, pp. 154–165.
13. Marks, G.E., An aceto-carmine glycerol jelly for use in pollen-fertility counts, Biotech. Histochemю, 1954, vol. 29, pp. 277–278.
14. Matsuura, H., On the secondary association of meiotic chromosomes in Tricyrtis latifolia MAX. and Dicentra spectabilis MIQ, J. Fac. Sci. Hokkaido Imp. Univ. Serю, 1935, vol. 3, pp. 251–260.
15. Katayama, T., On so-called secondary association in rice plants. I Cytological observations, Japan. J. Genetю, 1965, vol. 40, no. 1, pp. 25–32.
16. Chaghtai, S.A. and Hasan, Z., Effect of EMS, MES and MMS on the chromosomal behaviour of Lens esculenta during microsporogenesis, Biol. Plant. (Praha). 1979. V. 21. № 4. P. 280–3.
17. Wills, A.B., Meiotic behaviour in the Brassiceae, Caryologia, 1966, vol. 19, no. 1, pp. 103–116.
18. Thomas, P.T. and Revell, S.H., Secondary association and heterochromatic attraction. I. Cicer arietinum, Ann. Bot., 1946, vol. 10, pp. 159–164.
19. Gustafsson, A., Primary and Secondary Association in Taraxacum, Hereditas XX, 1934.
20. Riley, R., The secondary pairing of bivalents with genetically similar chromosomes, Nature, 1960, vol. 185, pp. 751–752.
21. Hirayoshi, I., The chromosomal relationships in Oryzeae and Zizanieae, Cytologia Suppl. Vol. Proc. Int. Genet. Symposia, 1956, pp. 293–297.
22. Brown, S.W., Spurious secondary association and asymmetric spindles in a Luzula, Cytologia, 1950, vol. 15, nos. 3–4, pp. 259–268.
23. Propach, H., Cytogenetische untersuchungen in der gattung Solanum, Sect. Tuberarium. I. die sekundarpaarung, Zeitschrift fur Inductive Abstummungs-und Vererbungslehre, 1937, vol. 72, pp. 555–563.
24. Buxton, B.H. and Newton, W.C.F., Hybrids of Digitalis ambugua and Digitalis purpurea, their fertility and cytology, J. Genet., 1928, vol. 19, pp. 260–79.
25. Moffett, A.A., Cytological studies in cultivated pears, Genetica, 1934, vol. 15, pp. 511–518.
26. Stebbins, G.L., Variation and Evolution in Plants, New York: Columbia Univ. Press, 1950.
27. Bhattacharya, A. and Datta, A.K., Secondary chromosome associations in Uraria picta (Jacq.) DC. (Family: Leguminosae), Cytologia, 2010, vol. 75, pp. 37–40.
28. Olson, M., Bayesian procedures for discriminating among hypotheses with discrete distributions: inheritance in the tetraploid Astilbe Biternub, Genetics, 1997, vol. 147, pp. 1933–1942.
29. Lichter, P., Multilocular FISHing: what’s the catch?, Trends Genet., 1997, vol. 13, pp. 475–478.
30. Rao, N.B. and Lakshmi, N., Gamma ray induced meiotic abnormalities in Capsicum annum L., Caryologia, 1980, vol. 33, pp. 509–518.
31. Bala, S. and Gupta, R.C., Effect of secondary associations on meiosis, pollen fertility and pollen size in cape gooseberry (Physalis peruviana L.), Chromosome Bot., 2011, vol. 6, pp. 25–28.
32. Kumar, G. and Rai, P., EMS induced karyomorphological variations in maize (Zea mays L.) inbreds, Turk. J. Biol., 2007, vol. 3, pp. 187–195.
33. Gaulden, M.E., Hypothesis: some mutagens directly alter specific chromosomal proteins (DNA topoisomerase II and peripheral proteins) to produce chromosome stickiness, which causes chromosome aberrations, Mutagenesis, 1987, vol. 2, pp. 357–365.
34. Golubovskaya, I.N., Meiosis in maize: mei genes and conception of genetic control of meiosis, Adv. Genet., 1989, vol. 26, pp. 149–192.
35. Pagliarini, M.S., Meiotic behavior of economically important plant species: the relationship between fertility and male sterility, Genet. Mol. Biol., 2000, vol. 23, no. 4, pp. 997–1002.
36. Rana, P.K., Kumar, P.K., and Singhal, V.K., Spindle irregularities, chromatin transfer, and chromatin stickiness during male meiosis in Anemone tetrasepala (Ranunculaceae), Turk. J. Bot., 2013, vol. 37, pp. 167–176.