РЕЗЮМЕ. В работе представлены результаты сравнения особенностей модифицирующего действия астаксантина (20 мкг/мл) на индуцированную γ-квантами нестабильность хромосом в лимфоцитах периферической крови человека, облученных in vitro (1,0 Гр) на G0, S и G2 стадиях клеточного цикла. Показано, что при облучении клеток на стадиях S и G2 астаксантин не изменял ни средних частот, ни спектра радиационно-индуцированных хромосомных аберраций (р > 0,05). Мощное защитное влияние астаксантина на уровень радиационно-индуцированной хромосомной нестабильности (р < 0,001) обнаружено только в клетках, которые были облучены на G0 стадии. Таким образом, установлена зависимость радиопротекторного эффекта астаксантина от стадии митотического цикла, на которой находились клетки во время радиационного воздействия.
У роботі представлено результати порівняння особливостей модифікуючого впливу астаксантину (20 мкг/мл) на індуковану γ-квантами нестабільність хромосом у лімфоцитах периферичної крові людини, які були опромінені invitro (1,0 Гр) на G0, S та G2 стадіях клітинного циклу. Показано, що при опроміненні клітин на стадіях S та G2 дія астаксан-тину не призводила до змін середніх частот та спектру радіаційно-індукованих хромосомних аберацій (p > 0,05). Потужний захисний вплив астаксантину на рівень радіаційно-індукованої хромосомної нестабільності (p < 0,001) спостерігався тільки в клітинах, які були опромінені на G0 стадії. Таким чином, встановлено залежність радіопротекторного ефекту астаксантину від стадії мітотичного циклу, на який знаходились клітини під час радіаційного впливу.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання, аберації хромосом, астаксантин, радіопротектори, стадії клітинного циклу
