Нюховий аналізатор — порівняно проста, однак важлива для реалізації багатьох психічних функцій частина нервової системи, дослідження якої можуть істотно поглибити знання про молекулярні механізми хімічної рецепції, регуляції експресії генів, утворення нових нейронів і формування нейронних мереж у зрілому мозку, а також про патогенез нейродегенеративних і психічних розладів. У статті розглянуто будову і функції нюхового горбка, діагональної смуги Брока і основного ядра Мейнерта, розташованих у межах так званої нюхової кори. На основі численних літературних даних продемонстровано, що ці три структури, попри порівняно просту нейронну будову, помічені у механізмах найскладніших психічних функцій, а зона їх розташування є своєрідним анатомічним мостом між передньою поясною і передньою острівцевою корою, значення яких у психічному процесі важко переоцінити. Поряд із розглядом цих питань, у статті розкрито історичний пріоритет Володимира Беца у цитоархітектонічному описанні нюхового горбка. Також, показано, що у праці В. Беца може міститися інформація про будову діагональної смуги та основного ядра, відкритих раніше, відповідно, П. Брока та Т. Мейнертом. Отже, враховуючи значення розглядуваної частини мозку, можна вважати цитоархітектонічні дані В. Беца щодо будови нюхового горбка і розташованих поряд структур не менш важливими, ніж інші його, визнані фаховою спільнотою, спостереження.
Ключові слова: нейробіологія, нейронна доктрина, нюховий горбок, діагональна смуга Брока, основне ядро Мейнерта, Володимир Бец
