РЕЗЮМЕ. Дзьобання пір’я — це складна неадаптивна поведінка, яка переважно спостерігається у несучок, утримуваних у клітках батарейного типу. Така поведінка може спричиняти травми, призводити до канібалізму та закінчуватися болісною смертю птахів-жертв, що викликає серйозні занепокоєння щодо їхнього благополуччя. Дзьобання пір’я часто пов’язують із дефіцитом поживних речовин та стресом, що може призвести до змін у багатьох центральних нейротрансмісійних системах та імунній системі. Хоча значна частина досліджень зосереджена на факторах, що сприяють цьому явищу, генетичні передумови дзьобання пір’я залишаються значно менш вивченими. Щоб з’ясувати генетичну основу дзьобання пір’я, з відкритих джерел було отримано дані про однонуклеотидні поліморфізми (SNP), пов’язані з цією поведінкою. Аналіз збагачення шляхів та взаємодії білок-білок щодо цих SNP виявив значне збагачення в таких біологічних процесах, як імунна відповідь, проліферація клітин та апоптоз. Було встановлено, що такі ключові гени, як IFNG, IL13 та IL4, відіграють ключову роль у багатьох шляхах. Аналіз шляхів KEGG, Reactome та PANTHER також вказав на участь генів у сигналізації Toll-подібних рецепторів та цитокіно-опосередкованому запаленні. Наскільки нам відомо, це дослідження є першим, яке вказує на можливий зв’язок між SNP у шляху ангіогенезу та поведінкою дзьобання пір’я. Аналіз мережі білково-білкових взаємодій визначив FGGY, EXOC7 та BARD3B як основні вузлові гени. Виявлені в цьому дослідженні шляхи можна дослідити детальніше, щоб отримати глибше розуміння генетичних механізмів, що лежать в основі дзьобання пір’я, що потенційно може стати орієнтиром для розробки цілеспрямованих заходів втручання.
Ключові слова: дзьобання пір’я, збагачення шляхів, птиця, SNP
