Газоподібні сигнальні молекули, що вперше були ідентифіковані у тварин і названі газотрансмітерами, нині надзвичайно активно досліджуються біологами рослин. Останніми роками особливо стрімко накопичуються відомості про стрес-протекторні властивості одного із газотрансмітерів – гідроген сульфіду (H2S). Разом з тим, відомості про зв’язки між ефектами посттрансляційної модифікації (ПТМ) білків, спричинюваними H2S, та функціонуванням сигнальних шляхів, які забезпечують формування конкретних адаптивних реакцій рослин, поки що залишаються слабо проаналізованими. В огляді наведено відомості про основні і мінорні шляхи синтезу H2S. Аналізуються дані про ПТМ конкретних білків (антиоксидантних ферментів, іонних каналів, білків сигнальних систем, тому числі протеїнкіназ), що беруть участь у формуванні адаптивних реакцій рослин на дію стресорів. Наводяться відомості про зв’язки H2S з іншими сигнальними посередниками, зокрема іонами кальцію та активними формами оксигену (АФО) і нітроген оксидом (NO), котрі також здатні реагувати з цільовими білками. Детально розглянуто участь H2S в функціонуванні антиоксидантної системи, активації синтезу стресових метаболітів та регуляції стану продихового апарату рослин. Аналізуються нові відомості про ПТМ гідроген сульфідом білків, причетних до формування сигналів, що зумовлюють зміни іонного гомеостазу замикальних клітин продихів. Відзначається перспективність ідентифікації повного спектра сайтів персульфідування цистеїну та проведення досліджень механізмів регуляції ПТМ конкретних білків, задіяних в адаптації рослин до стресорів, важливість детальнішого з’ясування функціональних зав’язків H2S зі стресовими фітогормонами.
Ключові слова: гідроген сульфід, сигнальні посередники, активні форми оксигену, нітроген оксид, стрес-протекторні системи, посттрансляційна модифікація білків
