РЕЗЮМЕ. У пацієнтки було виявлено незвичну картину синдрому Ван Мальдергема (що нагадує спектр фенотипу синдрому Айкарді) з гіпогенезією мозолистого тіла, хоріоретинальними лакунами, медикаментознорезистентною епілепсією та іншими вадами розвитку мозку (полімікрогірія, дисплазія кори, гетеротопії та асиметричні шлуночки), без лицевих та скелетних аномалій. Панель секвенування наступного покоління на епілепсію та вади розвитку головного мозку, а також подальший WESаналіз виявили компаундгетерозиготний варіант гена DCHS1, який є причиною синдрому Ван Мальдергема. Враховуючи знижену патогенність однієї з двох мутацій, у цієї пацієнтки може бути новий підтип синдрому Ван Мальдергема, без дисморфізму обличчя та скелетних аномалій. Однак, не можна виключати, що синдроми Ван Мальдергема та Айкарді можуть мати спільні генетичні причини або шляхи розвитку, оскільки DCHS1 розташований поблизу TEAD1 (хромосома 11p15), який, як повідомлялося, спричинив синдром Айкарді в одного пацієнта. Крім того, обидва білки беруть участь у шляху Hippo (який регулює клітинний ріст і апоптоз).
Ключові слова: синдром Ван Мальдергема, DCHS1; синдром Айкарді; Hippo шлях
Повний текст та додаткові матеріали
Цитована література
Beste, C., Ocklenburg, S., von der Hagen, M., and Di Donato, N., Mammalian cadherins DCHS1-FAT4 affect functional cerebral architecture, Brain Struct. Funct., 2016, vol. 221, pp. 2487–2491.
Cappello, S., Gray, M.J., Badouel, C., et al., Mutations in genes encoding the cadherin receptor-ligand pair DCHS1 and FAT4 disrupt cerebral cortical development, Nat. Genet., 2013, vol. 45, pp. 1300–1308.
dbSNP Short Genetic Variations Database. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/snp/rs547827281. Accessed December 12, 2024.
gnomAD Browser: DCHS1 (dachsous cadherin-related 1). https://gnomad.broadinstitute.org/gene/ENSG00000166341?dataset=gnomad_r2_1. Accessed December 15, 2024.
Lund, C., Bjørnvold, M., Tuft, M., Kostov, H., Røsb, O., and Selmer, J.J., Aicardi syndrome: an epidemiologic and clinical study in Norway, J. Pediatr. Neurol., 2015, vol. 52, pp. 182–186.
Lund, C., Striano, P., Sorte, H.S., Parisi, P., Iacomino, M., Sheng, Y., et al., Exome sequencing fails to identify the genetic cause of Aicardi syndrome, Mol. Syndromol., 2016, vol. 7, pp. 234–238.
Schwarz, J.M., Cooper, D.N., Schuelke, M., and Seelow, D., MutationTaster2: mutation prediction for the deep-sequencing age, Nat. Methods, 2014, vol. 11, pp. 361–362.
Sotos, J., Miller, K., Corsmeier, D., Tokar, N., Kelly, B., Nadella, V., et al., A patient with van Maldergem syndrome with endocrine abnormalities, hypogonadotropic hypogonadism, and breast aplasia/hypoplasia, Int. J. Pediatr. Endocrinol., 2017, vol. 2017, p. 12.
VarCards: an integrated genetic and clinical database for coding variants in the human genome. http://varcards.biols.ac.cn. Accessed December 19, 2024.
Warde-Farley, D., Donaldson, S.L., Comes, O., Zuberi, H., Badrawi, R., Chao, P., et al., The GeneMANIA prediction server: biological network integration for gene prioritization and predicting gene function, Nucleic Acids Res., 2010, vol. 38, pp. W214–W220.
Wong, B.K.Y., and Sutton, V.R., Aicardi syndrome, an unsolved mystery: Review of diagnostic features, previous attempts, and future opportunities for genetic examination, Am. J. Med. Genet., Part C, 2018, vol. 178, no. 4, pp. 423–431.