Важливою модельною системою для вивчення ролі генетичного різноманіття та гібридизації у інвазії рослин є комплекс видів роду Reynoutria Houtt. (далекосхідна гречка). В межах вторинного ареалу поширені два види цього роду, R. japonica Houtt. та R. sachalinensis (F. Schmidt) Nakai, а також похідні від них гексаплоїд R. × bohemica Chrtek and Chrtková та тетраплоїд R. × moravica (Hodálová and Mereďa) Olshanskyi and Antonenko, які визнаються у статусі окремих видів. Генетичне різноманіття видів роду Reynoutria в Україні залишається майже не дослідженим з використанням молекулярних методів. В цій роботі ми визначили хлоропластні гаплотипи для зразків R. japonica, R. sachalinensis та R. × bohemica з України та інших країн Європи і зіставили їх із гаплотипами Reynoutria з первинного ареалу на території Китаю та Кореї. Генетичне різноманіття R. japonica з первинного ареалу виявилось значно вищим, порівняно із Європейськими зразками, які представлені переважно гаплотипом J1.1. Водночас, для території Східної Європи нами знайдені специфічні гаплотипи J1.2 та J1.3, які, ймовірно, виникли в результаті дивергенції хлоропластного геному в межах вторинного ареалу. З п’яти зразків, морфологічно ідентифікованих як R. × bohemica, три несуть гаплотип J1.1, що відповідає уявленням про участь R. japonica var. japonica в якості материнської форми при утворені R. × bohemica. Поруч із цим, для двох зразків з альпійського регіону Європи виявлений хлоропластний гаплотип, ідентичний до R. sachalinensis. Ймовірно, ці зразки являють собою інший гібридогенний вид R. × moravica. Отже, використання ділянок хлоропластної ДНК є важливим для встановлення донорів материнських субгеномів у гібридних форм роду Reynutria.
Ключові слова: генетичний поліморфізм, біоінформатичний аналіз, молекулярна геноміка, молекулярна ево-люція та філогенія, хлоропластна ДНК
