В роботі досліджено залучення автофагії до розвитку мікроспорогенезу у грицика звичайного (Capsella bursa-pastoris) як представника дводольних та хости Зибольда (Hosta sieboldiana) і традесканції віргінської (Tradescantia virginiana) як представників однодольних рослин. Показано, що мікроспорогенез у досліджених видів супроводжується розвитком автофагії, активізація якої пов’язана з початком і завершенням мейозу, що відповідає процесам накопичення і деградації регуляторів мейотичного поділу і тапетогенезу. Наявність цитоміксису в профазі мейозу може слугувати додатковим аргументом на користь регуляторної ролі автофагії у мейозі. Підтверджено, що автофагія залучена у функціонування і деградацію тапетуму. У C. bursa-pastoris активні процеси автофагії супроводжують формування тетрад мікроспор, у H. sieboldiana – функціонування і деградацію тапетуму, у T. virginiana – як формування тетрад, так і фінальну деградацію тапетальної тканини. Очевидно, це може бути пов’язано з тим, що досліджені види відрізняються за типом тапетуму (секреторний і плазмодійний). Ця різниця між типами тапетуму не чітко діагностується, а всередині секреторного типу диференціюються різновиди щодо реорганізації, інтенсивності автофагії та часу деградації тапетальної тканини. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що в цілому функціонування і деградація тапетуму у досліджених однодольних супроводжуються більш інтенсивною автофагією, ніж у представника дводольних.
Ключові слова: мікроспорогенез, тапетогенез, автофагія, секреторний тапетум, плазмодійний тапетум, програмована загибель клітин, Capsella bursa-pastoris, Hosta sieboldiana, Tradescantia virginiana
