Цитологія і генетика 2017, том 51, № 4, 44-51
Cytology and Genetics , том , № , , doi: https://www.doi.org/

Особенности хромосомного набора коров северокавказской популяции голштинской породы при нарушении функции воспроизводства

Трухачев В.И., Олейник С.А., Злыднев Н.З., Морозов В.Ю., Селионова М.И., Чижова Л.Н., Скокова А.В.

  • Ставропольский государственный аграрный университет
  • Всероссийский НИИ овцеводства и козоводства, Ставрополь

Увеличение удельного веса кровности голштинской породы, которая относится к лучшим культурным молочным породам, является одним из основных путей улучшения генотипов молочного скота во многих странах мира. Широкое распространение в молочном животноводстве биотехнологий, крупномасштабной селекции обусловило использование ограниченного контингента быков-производителей, что привело к появлению новорожденных телят с различными аномалиями, имеющими зачастую наследственную основу, обусловленную как мутациями генов, так и хромосомными нарушениями. Ввиду того, что основная часть таких аномалий наследуется по рецессивному типу, они представляют собой скрытый генетический груз, который не всегда проявляется в фенотипе. Цитогенетический анализ и кариотипирование в последние годы приобретают все большее распространение не только при рассмотрении теоретических предпосылок, но и при решении прикладных задач, которые направлены на предотвращение ущерба, наносимого сельскохозяйственному производству. В работе приводятся результаты цитогенетического анализа северокавказской популяции коров голштинской породы, имеющих проблемы в воспроизводстве. Установлено наличие аберрантных клеток (частота встречаемости 5,35 %), количество аберраций на одну исследованную клетку (0,05/1,0), а также отсутствие реципрокных транслокаций в кариотипе исследуемого поголовья. Показаны генеалогические взаимосвязи родоначальников линий быков-производителей Монтивик Чифтейна № 95679 и Рефлекшн Соверинг № 198998, в потомстве которых наблюдались случаи мертворожденности телят.

РЕЗЮМЕ. Збільшення питомої ваги кровності голштинської породи, яка належить до кращих культурних молочних порід, є одним із основних шляхів поліпшення генотипів молочної худоби в багатьох країнах світу. Широке поширення в молочному скотарстві досягнень біотехнології та великомасштабної селекції зумовило використання обмеженого контингенту бугаїв-плідників, що призвело до появи новонароджених телят із різними аномаліями, що мають інколи спадкову природу, зумовлену як мутаціями генів, так і хромосомними порушеннями. З огляду на те, що основна частина таких аномалій успадковуються за рецесивним типом, вони являють собою прихований генетичний вантаж, який не завжди виявляється у фенотипі. Цитогенетичний аналіз і каріотипування в останні роки набувають все більшого значення не тільки при розгляді теоретичних передумов, а й при вирішенні прикладних задач, прямованих на запобігання шкоди, що завдається сільськогосподарському виробництву. В роботі проведено цитогенетичний аналіз північно-кавказької популяції корів голштинської породи, що мають проблеми у відтворенні. Встановлено наявність аберантних клітин, частота виявлення яких становила в середньому 5,35 %, кількість аберацій на одну досліджену клітину – 0,05/1,0, а також відсутність реципрокних транслокацій у каріотипі досліджуваного поголів’я. Показано генеалогічні взаємозв’язки родоначальників ліній бугаїв-плідників Монтівік Чіфтейн № 95679 і Рефлекшн Соверінг № 198998, в потомстві яких спостерігалися випадки мертвонародженості телят.

Ключові слова: цитогенетика, хромосомы, кариотип, мутации, крупный рогатый скот, голштинская порода
цитогенетика, хромосоми, каріотип, мутації, велика рогата худоба, голштинська порода

Цитологія і генетика
2017, том 51, № 4, 44-51

Current Issue
Cytology and Genetics
, том , № , ,
doi:

Повний текст та додаткові матеріали

Цитована література