РЕЗЮМЕ. Метою статті є всебічне дослідження факторів, що впливають на довговічність насіння, з акцентом на важливості життєздатності насіння для майбутніх поколінь рослин, збереження біорізноманіття та продуктивності сільського господарства. У ній розглядаються теми, пов’язані з біологією насіння, умовами зберігання, впливом активних форм кисню (ROS) та активних форм азоту (RNS), роллю мікробіомів, пов’язаних із насінням, пошкодженням ДНК, генетичними факторами, що впливають на довговічність, та складними процесами, що відбуваються під час проростання насіння. Обговорюються розбіжності між штучно зістареним насінням та тим, що природно старіє в умовах навколишнього середовища та довгострокового зберігання в генних банках, підкреслюючи важливість вивчення насіння, що зберігається протягом тривалого часу, для точної ідентифікації генетичних маркерів, пов’язаних із довговічністю насіння, та висвітлення застосування повногеномних асоціативних досліджень (GWAS) для виявлення генетичних факторів.
Ключові слова:
