Наведено результати вивчення інтрогресивних ліній пшениці м’якої, що їхнє походження пов’язане з залучення до їхніх геномів чужинного генетичного ма-теріалу від диплоїдних родичів пшениці. Показано, що лінії – похідні геномно-заміщених амфідиплоїдів Авродес (ААВВSS), Аврозис (ААВВSshSsh) та Авролата (ААВВUU) характеризуються високою цитологічною стабільністю, яка виражається у абсолютному переважанні рослин з модальним числом хромосом 42. Лініям – похіднім Аврозису властиве більше відхилення каріотипу від стандартного для пшениці м’якої, що, можливо, пояснюється наявністю в геномі Аврозису «зозулиної» хромосоми, відомої своїм мутагенним ефектом. Лінії – похідні Авротіки розрізняються за цитологічною стабільністю. Більш стабільні лінії характеризуються втратою чужинної ознаки, зокрема, стійкості до борошнистої роси. Структура геному інтрогресивних ліній щодо її подібності до геному пшениці м’якої виявляється за вивченням мейотичних конфігурацій хромосом у метафазі 1 гібридів між сортами пшениці м’якої і лініями. Лінії – похідні Авродесу, Аврозису та Авролати, які пройшли не менше 30 генерацій від часу свого створення, демонструють набагато вищу подібність за структурою геному до сортів пшениці м’якої, і картина мейозу у гібридах не відрізняється від такої сорту Аврора. Лінії – похідні Авротіки, які після свого створення пройшли 2–3 генерації, при гібридизації з сортами пшениці м’якої демонструють значне послаблення гомології з хромосомами пшениці. Це виявляється через утворення значної кількості унівалентів і відкритих бівалентів у метафазі 1 мейозу гібридів. В цілому для всіх ліній зростання цитологічної стабільності в окремих рослинах ліній у порівнянні з іншими рослинами тих самих ліній супроводжується втратою такими рослинами чужинної ознаки інтересу.
Ключові слова: пшениця м’яка, геномно-заміщені амфідиплоїди, інтрогресивні лінії пшениці, мейоз, цитологічна стабільність
