РЕЗЮМЕ. Основными причинами значительных убытков в сельском хозяйстве на протяжении многих лет остаются вирусные заболевания растений. Для борьбы с вирозами в основном применяют различные эпидемиологические подходы, в частности соблюдение фитосанитарных норм и правил, ис-пользование безвирусного посадочного материала, борьбу с переносчиками вирусных инфекций и внедрение устойчивых или толерантных сортов. В последние годы усилия исследователей во всем мире направлены на изучение факторов естественной резистентности и индуцированной вирусо-устойчивости растений, а также разработку и внедрение сортов, созданных с помощью биоин-женерных технологий. Для разработки новых антивирусных стратегий необходимо понимание молекулярных механизмов, лежащих в основе устой-чивости растений к вирусным инфекциям. В обзоре приводится краткое описание методов генетической модификации и рассмотрены основные подходы, используемые в генетической инженерии вирусо-устойчивых растений.
Основними причинами значних збитків у сільському господарстві є вірусні захворювання рослин. Для боротьби з вірозами в основному застосовують різні епідеміологічні підходи, зокрема дотримання фітосанітарних нормативів, використання безвірусного садивного матеріалу, боротьбу з переносниками вірусних інфекцій та впровадження стійких чи толерантних до вірусів форм рослин. В останні роки зусилля науковців в усьому світі спрямовані на дослідження чинників природної та індукованої вірусостійкості рослин, а також на розробку та впровадження сортів, створених за допомогою біоінженерних технологій. Для розробки нових антивірусних стратегій необхідно глибоке розуміння молекулярних механізмів, що лежать в основі природної стійкості рослини до вірусних інфекцій. В огляді розглянуто методи генетичної модифікації та основні підходи, що використовуються в генетичній інженерії вірусостійких рослин.
Ключові слова: вирусоустойчивость, генная инженерия, защита растений
вірусостійкість, генна інженерія, захист рослин