Цитологія і генетика 2018, том 52, № 3, 72-75
Cytology and Genetics 2018, том 52, № 3, 222–230, doi: https://www.doi.org/10.3103/S009545271803012X

Genetic diversity of persian ecotypes of INDIAN WALNUT (Aeluropus littoralis (Gouan) Parl.) by AFLP and ISSR markers

Vafadar Shamasbi F., Nasiri N., Shokr E.

  • Department of Agricultural Biotechnology, Maragheh Branch, Islamic Azad University, Maragheh, Iran
  • Departmnet of Plant Breeding and Biotechnology, Sari University of Agricultural Sciences and Natural Resources, Sari, Iran
  • Department of Life Science Engineering, Faculty of New Sciences and Technologies, University of Tehran, Iran
  • Genetics & Agricultural Biotechnology Institute of Tabarestan, Sari Agricultural Sciences and Natural Resources University (SANRU), Sari, Iran

РЕЗЮМЕ. Прибрежница солончаковая Aeluropus littoralis (Gouan) Parl., известная своей солеустойчивостью и кормовыми свойствами, – это многолетнее однодольное травянистое растение из семейства Chlorideae, имеющее высокие шансы стать важной генетической моделью. В Иране зародышевая плазма Aeluropus характеризуется высоким, но недостаточно изученным многообразием. В этом исследовании были собраны 20 экотипов A. littoralis из разных географических зон и использован набор из 16 праймеров (сочетание ISSR–AFLP) с целью оценки генетического разнообразия. Всего было получено 635 фрагментов и 594 полиморфных фрагмента (93,5 %) и выявлены умеренные уровни генетического сходства (от 0,38 до 0,71) между экотипами. Результаты показали равные возможности обоих типов маркеров для выявления полиморфизма, поэтому обе молекулярные технологии были способны к распознаванию экотипов A. littoralis. Кроме того, дендрограмма на основе байесовского анализа и анализа главных координат продемонстрировала четкое различение и значительные отличия между экотипами, однако молекулярный клас-теринг обнаружил слабую связь с группировкой на основе географического размещения. Объем молекулярных различий, обнаруженный по A. littoralis в этом исследовании с помощью молекулярных маркеров, может быть использован для программ сохранения пастбищ и разработки новых кормовых культур.

РЕЗЮМЕ. Прибережниця солончакова Aeluropus littoralis (Gouan) Parl., що відома своєю солестійкістю та кормовими властивостями, – це багаторічна однодольна тра-в’яниста рослина з родини Chlorideae, яка має високі шанси стати важливою генетичною моделлю. В Ірані зародкова плазма Aeluropus характеризується високим, але недостатньо вивченим різноманіттям. У цьому дослідженні було зібрано 20 екотипів A. littoralis з різних географічних зон та використано набір з 16 праймерів (поєднання ISSR–AFLP) з метою оцінки генетичного різноманіття. Загалом було отримано 635 фрагментів та 594 поліморфних фрагменти (93,5 %) і виявлено помірні рівні гене-тичної подібності (від 0,38 до 0,71) між екотипами. Результати продемонстрували рівні можливості обох типів маркерів щодо виявлення поліморфіз-му, тому обидві молекулярні технології були здатні до розпізнавання екотипів A. littoralis. Крім того, дендрограма на основі байєсівського аналізу та аналізу головних координат продемонструвала чітке розрізнення та значні відмінності між екотипами, однак молекулярний кластеринг виявив слабкий зв’язок з угрупованням на основі географічного розміщення. Обсяг молекулярних відмінностей, вияв-лений щодо A. littoralis у цьому дослідженні за допомогою молекулярних маркерів, може бути використаний для програм збереження пасовищ та розробки нових кормових культур.

Ключові слова: Aeluropus littoralis, Germplasm, ISSRs-AFLPs, Molecular diversity, Molecular markers

Цитологія і генетика
2018, том 52, № 3, 72-75

Current Issue
Cytology and Genetics
2018, том 52, № 3, 222–230,
doi: 10.3103/S009545271803012X

Повний текст та додаткові матеріали

Цитована література