Показано, что для эффективного получения регенерантов у мягкой пшеницы целесообразно использовать 18-суточный каллус, образованный из апикальных меристем трехдневных асептических проростков. В нем наблюдаются пролиферативные центры с развитыми элементами проводящей системы, способствующие появлению меристематических очагов, из которых могут формироваться регенеранты. Показано, что регенерация из каллуса идет путем прямого органогенеза, а не соматического эмбриогенеза. Под действием антибиотика цефтриаксона, добавленного в регенерационную среду в концентрации 400 мг/л, у двух разных генотипов мягкой пшеницы наблюдается, во-первых, изменение морфологии каллуса апикального происхождения, во-вторых, ускорение регенерационных процессов, в-третьих, образование корней у побегов, что позволяет избежать дополнительного эта-па укоренения растений.
РЕЗЮМЕ. Показано, що для ефективного отримання регенерантів у м’якої пшениці доцільно використовувати 18-добовий калюс, отриманий з апікальних меристем триденних асептичних проростків. У ньому спостерігаються проліферативні центри з розвинутими елементами провідної системи, що сприяють утворенню меристематичних ділянок з яких можуть формуватися регенеранти. Показано, що регенерація з калюсу відбувається шляхом прямого органогенезу, а не соматичного ембріогенезу. Під впливом антибіотика цефтріаксону, доданого до регенераційного середовища у концентрації 400 мг/л, у двох різних генотипів м’якої пшениці спостерігається, по-перше, зміна морфології калюсу апікального походження, по-друге, прискорення регенераційних процесів, по-третє, утворення коренів у пагонів, що дозволяє уникнути додаткового етапу вкорінення рослин.
Ключові слова: антибиотик цефтриаксон, каллус, морфогенез, регенерация, Triticum aestivum L.
антибіотик цефтріаксон, калюс, морфогенез, регенерація, Triticum aestivum L.