РЕЗЮМЕ. Полиплоидизации – явление, возникшее в процессе эволюционного развития растений. В суровых условиях окружающей среды полиплоиды имеют лучшие возможности для выживания, чем диплоиды, поэтому они являются объектом пристального внимания биологов. В настоящей работе предпринята попытка индукции с помощью колхицина аутотетраплоидов в важном лекарственном растении Trachyspermum ammi (L.) Sprague. Проростки обрабатывали колхицином в трех концентрациях (0,2; 0,4; 0,5 %) в течение трех разных периодов времени. Аутотетраплоидия растений была подтверждена на основе базовых цитологических, морфологических и палинологические анализов. Всего получили шесть аутотетраплоидных растений (4n = 36). Наиболее эффективным режимом обработки была концентрация колхицина 0,2 с периодом времени 36 ч. Для детекции аутотетраплоидов выбрали такие морфологические параметры, как увеличенный размер цветков и репродуктивных органов, размер устьиц и трихомы, длина и диаметр пыльцевых зерен, высота растений, площадь листьев, количество соцветий на растении и цветков на соцветии и т.п. При анализе мейоза показано наличие различных конфигураций хромосом. По сравнению с диплоидами фертильность пыльцы у тетраплоидов была ниже.
РЕЗЮМЕ. Поліплоїдизація – явище, що виникло в процесі еволюційного розвитку рослин. В суворих умовах довкілля поліплоїди мають кращі можливості для виживання, ніж диплоїди. Зважаючи на це, поліплоїди є об’єктом пильної уваги біологів. Дана робота є спробою індукції за допомогою колхіцину аутотетраплоїдів у важливої лікарської рослини Trachyspermum ammi (L.) Sprague. Проростки обробляли колхіцином в трьох концентраціях (0,2; 0,4; 0,5 %) протягом трьох різних періодів часу. Аутотетраплоїдію рослин підтвердили на основі базових цитологічних, морфологічних та палінологічних аналізів. Загалом отримали шість аутотетраплоїдних рослин (4n = 36). Найбільш ефективним режимом обробки виявилась концентрація колхіцину 0,2 % з періодом часу 36 год. Для детекції аутотетраплоїдів обрали такі морфологічні параметри, як збільшений розмір квітів і репродуктивних органів, розмір продихів та трихомів, довжина та діаметр пилкових зерен, висота рослин, площа листків, кількість суцвіть на рослині та квіток на суцвітті тощо. При аналізі мейозу показано наявність різних конфігурацій хромосом. Порівняно з диплоїдами фертильність пилку у тетраплоїдів була нижчою.
Ключові слова: Polyploidization, autotetraploids, Trachyspermum ammi (L.) Sprague, evolution, pollen fertility
