Субклеточные подвижность, позиционирование и на правленное перемещение ядра в определенный сайт клетки или ценоцита, реже межклеточная транслокация ядра, сопровождают дифференцировку клетки и ткани, смену их функций, рост и развитие ор-ганизма, его ответную реакцию на стресс, растительно-микробные взаимодействия, симбиоз и многие другие процессы у растений и животных. Перемещение ядра осуществляется и направляется через взаимодействие между динамичными компонентами цитоскелета и ядром посредством сигнальных, связывающих белков, в том числе моторных и линкерных. Клетка отвечает на внешний сигнал мобилизацией и полярной перестройкой компонентов цитоскелета, в результате которых происходит перемещение ядра посредством актомиозинового или микротрубочкового механизмов во взаимодействии с динеином и кинезином. У растений в механизмах ядерной миграции задействован актомиозиновый механизм, позволяющий ядру в ответ на стимулы окружающей среды перемещаться быстро и на значительные расстояния. Важная роль в транслокации ядра принадлежит линкерным комплексам белков, которые встраиваются в ядерную оболочку, соединяют и передают сигналы от плазмалеммы в цитоплазму и нуклеоплазму, обеспечивают скелетную основу для множества субклеточных компартментов. Изменения в белковом составе, конформационные модификации белков, вытеснение линкеров из ядерной оболочки приводят к отсоединению ядра от цитоскелета, изменению формы, механической жесткости и позиционирования ядра.
РЕЗЮМЕ. Субклітинні рухливість, позиціонування і спрямоване переміщення ядра в певний сайт клітини або ценоцита, міжклітинна транслокація ядра, супроводжують диференціювання клітини і тканини зміну їх функції, ріст і розвиток організму, його ре-акцію на стрес, рослинно-мікробні взаємодії, симбіоз та багато інших процесів у рослин і тварин. Переміщення ядра здійснюється і направляється через взаємодію між динамічними компонентами цитоскелета і ядром за допомогою сигнальних, зв’язувальних білків, в тому числі моторних, а також лінкерних комплексів. Клітина відповідає на зовнішній сигнал мобілізацією та полярною перебудовою компонентів цитоскелета, в результаті яких відбувається переміщення ядра, яке може пересуватися за допомогою актоміозинового або мікротрубочкового механізмів у взаємодії з динеїном і кінезином. У рослин в механізмах ядерної міграції задіяний актоміозиновий механізм, що дозволяє ядру у відповідь на стимули навколишнього середовища переміщатися швидко та на значні відстані. Важлива роль в транслокації ядра належить лінкерним комплексам білків, які вбудовуються в ядерну оболонку, з’єднують і передають сигнали від плазмалеми в цитоплазму або нуклеоплазму, забезпечують скелетну основу для багатьох субклітинних компартментів. Зміни в білковому складі, конформаційні модифікації білків, витіснення лінкерів з ядерної оболонки призводять до від’єднання ядра від цитоскелета, змінам форми, механічної жорсткості та позиціонування ядра.
Ключові слова: субклеточная ядерная миграция, цитомиксис, цитоскелет, моторные белки, актомиозин, линкерные комплексы, растительная и животная клетка
