РЕЗЮМЕ. Исследовано влияние безалкалоидной фракции экстракта галеги лекарственной (БФ ЭГЛ) на морфофункциональные свойства иммунокомпетентных клеток крови, которое тестировали за агрегационной способностью, процессом полимеризации актина и структурными перестройками сиалосодержащих гликоконъюгатов мембран лейкоцитов периферической крови крыс в норме и в условиях экспериментального сахарного диабета. Доказано положительный корригирующий эффект БФ ЭГЛ на функциональное состояние лейкоцитов, который может реализовываться посредством влияния на процессы формирования элементов актинового цитоскелета, а также благодаря изменениям в структуре и перераспределению количества углеводных детерминант поверхностных гликоконъюгатов мембран этих клеток.
Досліджено вплив безалкалоїдної фракції екстракту козлятника лікарського (БФЕКЛ) на агрегаційну здатність імунокомпетентних клітин крові, процес полімеризації актину та структурні перебудови сіаловмісних глікокон’югатів мембран лейкоцитів периферичної крові щурів у нормі та за умов експериментального цукрового діабету (ЕЦД). Методами протокової цитометрії із застосуванням фалоїдину, міченого флуоресцентним барвником ТРІТЦ) та імуно-блот-аналізу встановлено зростання вмісту F-актину в лейкоцитах щурів у разі цукрового діабету, що вказує на зміну структурно-функціональних властивостей і преактивований стан цих клітин. Аналіз кількісного перерозподілу у загальному пулі полімеризованого актину між його конститутивною фракцією, представленою філаментами цитоскелету, та короткими актиновими філаментами показав, що у лейкоцитах тварин з ЕЦД на фоні підвищення загального рівня F-актину зменшується кількість актинових філаментів цитоскелету, водночас зростає вміст коротких філаментів актину. При використанні сіало-специфічних лектинів встановлено, що за досліджуваної патології підвищується кількість експонованих олігоцукрових детермінант мембран лейкоцитів, у структуру яких входять залишки N-ацетил-β,D-глюкозаміну і сіалових кислот, та зменшується кількість поверхневих глікокон’югатів, які містять сіалові кислоти, приєднані α2→3 і α2→6-глікозидними зв’язками до субтермінальних залишків галактози. Введення БФЕКЛ хворим на діабет тваринам призводило до зниження вмісту F-актину і коротких філаментів цитоскелету лейкоцитів та нормалізації лектиноіндукованої агрегації цих клітин. Коригуючий вплив досліджуваного екстракту на функціональний стан лейкоцитів може реалізуватися через вплив на процеси формування елементів актинового цитоскелету та завдяки кількісному перерозподілу глікокон’югатів мембран лейкоцитів з різною структурою вуглеводних детермінант, а саме завдяки зменшенню експонування залишків N-ацетил-β,D-глюкозаміну та підвищенню експонування сіалових кислот, приєднаних α2→3 та α2→6-глікозидними зв’язками до субтермінальних залишків галактози.
Ключові слова: актиновый цитоскелет, сиалосодержащие гликоконъюгаты, лейкоциты, сахарный диабет, экстракт галеги лекарственной
актиновий цитоскелет, сіаловмісні глікокон’югати, лейкоцити, цукровий діабет, екстракт козлятника лікарського
