Головна Контакти Архів   Тематика журналу Підписка До уваги авторів Редколегія Дестопна версія

Зміна стабільності геному та мітохондріального потенціалу пухлинних клітин у системі in vivo внаслідок впливу наноферомагнетиків з різними розмірами наночастинок

Лозовська Ю.В., Тодор І.М., Лук'янова Н.Ю., Єфімова С.Л., Боровий І.А., Малюкін Ю.В., Чехун В.Ф.

Оригінальна работа 

У системі in vivo досліджували трансмембранний мітохондріальний потенціал та стабільність геному пухлинних клітин внаслідок дії наноферомагнетиків з різними розмірами наночастинок. Оцінку генотоксичного впливу наноферомагнетиків на пухлинні клітини та зміну їхнього мітохондріального потенціалу проводили із застосуванням мікроядерного тесту та мітохондріального флуоресцентного зонду JC-1. Встановлено, що наноферомагнетики з діаметром наночастинок 40 та 100 нм у концентрації 3 мг/кг істотно не знижували трансмембранний потенціал мітохондрій та у незначній мірі збільшували частоту мікроядер пухлинних клітин. Зазначено, що наночастинки заліза у концентрації 6 мг/кг виявляли різнонаправлений характер змін мітохондріального потенціалу та частоти мікроядер в залежності від їхнього розміру. Доведено, що наночастинки заліза з меншим діаметром викликали суттєве зростання трансмембранного потенціалу мітохондрій пухлинних клітин на фоні незмінної кількості мікроядер, а з більшим діаметром – навпаки. Отримані дані можуть слугувати важливим критерієм для подальших досліджень у експериментальній онкології для створення оптимальної системи цілеспрямованої доставки протипухлинних препаратів до тканини-мішені.

РЕЗЮМЕ. В сравнительном аспекте исследована стабильность генома и трансмембранный потенциал опухолевых клеток животных с асцитной карциномой Эрлиха под действием наноферромагнетиков с разными размерами наночастиц. Показано, что наноферромагнетики с диаметром наночастиц 40 и 100 нм в концентрациях 3 мг/кг существенно не изменяют трансмембранный потенциал митохондрий и геном опухолевых клеток. Установлен разнонаправленный характер изменений этих показателей под действием наноферромагнетиков в концентрациях 6 мг/кг. Показано, что наночастицы железа меньшего диаметра вызывали увеличение трансмембранного потенциала митохондрий опухолевых клеток на фоне неизменяющегося количества микроядер, а большего диаметра – наоборот. Полученные результаты дают возможность предполагать наличие различных путей действия наночастиц железа в зависимости от их размера на перечисленные показатели в системе in vivo.

Ключові слова: наноферромагнетик, трансмембранный митохондриальный потенциал, микроядра, опухолевые клетки, наночастицы железа, асцитная карцинома Эрлиха; наноферомагнетик, трансмембранний мітохондріальний потенціал, мікроядра, пухлинні клітини, наночастинки заліза, асцитна карцинома Ерліха.

Цитологія і генетика 2013, том 47, № 4, C. 46-52

• Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ
• Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Харків

E-mail: Lozovskaya.2012 mail.ru

Лозовська Ю.В., Тодор І.М., Лук'янова Н.Ю., Єфімова С.Л., Боровий І.А., Малюкін Ю.В., Чехун В.Ф. Зміна стабільності геному та мітохондріального потенціалу пухлинних клітин у системі in vivo внаслідок впливу наноферомагнетиків з різними розмірами наночастинок, Цитологія і генетика., 2013, том 47, № 4, C. 46-52.