Досліджено можливості світлооптичної візуалізації, а також особливості розподілу, локалізації та динаміки накопичення ліпосомної форми феромагнетику в клітинах раку молочної залози людини лінії MCF7, чутливих та резистентних до цисплатину та доксорубіцину, після різних термінів їхнього культивування із наночастинками заліза. На підставі аналізу отриманих даних висловлено припущення, що найбільш ймовірним шляхом надходження наночастинок заліза у клітини всіх досліджених субліній є рецепторопосередкований ендоцитоз, оскільки через 24 год після інкубації інкорпороване залізо переважно виявляється у вигляді відокремлених гранул, локалізованих біля цитоплазматичної мембрани. Разом з цим показано, що через 48 та 72 год поряд із збільшенням кількості залізопозитивних клітин зростає відсоток пухлинних клітин із великим вмістом феромагнетику за рахунок утворення щільних структур із цитоплазматичною та навколоядерною локалізацією. Доведено, що динаміка накопичення та вивільнення феромагнетику із клітин пов'язані з їхньою чутливістю до протипухлинних препаратів та тривалістю інкубації з наночастинками заліза.
В экспериментах in vitro установлено, что надежным контролем поступления ферромагнетика в опухолевые клетки рака молочной железы человека линии MCF-7 с разной чувствительностью к противоопухолевым препаратам (цисплатину и доксорубицину) является визуализация наночастиц железа с помощью модифицированного авторами гистохимического метода Лилли для цитоморфологических исследований. Охарактеризована форма визуализированных наночастиц железа, их локализация и распределение в клетках по отношению к внутриклеточным структурам. Показано, что локализация, динамика накопления и высвобождения ферромагнетика из клеток связаны с их чувствительностью к противоопухолевым препаратам и временем инкубирования с наночастицами железа.
Ключові слова:
