Проведено порівняльне дослідження гено- та цитотоксичного ефекту наночастинок золота (НЧЗ) діаметром 5 нм у концентрації 30 та 60 мг/кг маси тіла тварини на еритроїдний ряд клітин кісткового мозку (КМ) та пухлинні клітини мишей з асцитною карциномою Ерліха (АКЕ). Паралельно у цих тварин оцінювали зміни трансмембранного мітохондріального потенціалу пух-линних клітин внаслідок дії обраних концентрацій НЧЗ. Як маркери генотоксичного впливу використано мікроядерний тест, для оцінки трансмембранного мітохондріального потенціалу пухлинних клітин – мітохонд-ріальний флуоресцентний зонд JC-1. Показано досто-вірне зниження співвідношення поліхроматофілів/нормохроматофілів у КМ тварин на фоні одночасного зрос-тання кількості мікроядер (МЯ) лише через 48 год після введення НЧЗ у концентрації 30 мкг/кг. Доведено, що найбільш суттєвий гено- та цитотоксичний ефект на еритроцити КМ призводять НЧЗ у концентрації 60 мкг/кг, і він більш виражений при подовженні часової експозиції. Поряд з цим виявлено зміни стабільності геному та мітохондріального трансмембранного потенціалу пухлинних клітин тварин з АКЕ внаслідок впливу НЧЗ у концентраціях 30 та 60 мкг/кг. Зазначено найбільш достовірне зростання кількості МЯ на фоні одночасного зниження трансмембранного потенціалу мітохондрій при використанні НЧЗ у концентрації 60 мкг/кг та подальше їх збільшення з подовженням терміну дії. Отримані дані свідчать про те, що НЧЗ розміром 5 нм здатні в системі in vivo спричиняти гено- та цитотоксичні ефекти як у пухлинних клі-тинах, так і клітинах еритроїдного ряду КМ, тому при високих концентраціях та тривалій дії цей чинник є небезпечним для застосування у медико-біологічних цілях.
Исследованы гено- и цитотоксические эффекты наночастиц золота (НЧЗ) диаметром 5 нм в кон-центрации 30 и 60 мкг/кг массы тела животного на клетки эритроидного ряда костного мозга (КМ) и опухолевые клетки мышей с асцитной карциномой Эрлиха ((АКЭ). Одновременно оценивали измене-ния трансмембранного потенциала опухолевых клеток. Показано, что достоверные изменения морфо-логии клеток эритроидного ряда КМ животных с АКЭ наблюдаются при воздействии НЧЗ в концентрации 30 мкг/кг через 48 ч после введения, а наиболее значимые – в концентрации 60 мкг/кг независимо от временной экспозиции. Вместе с тем установлено, что НЧЗ в концентрации 60 мкг/кг вызывают в опухолевых клетках достоверное увеличение количества микроядер, сопряженное с продолжительностью воздействия на фоне одновременного снижения трансмембранного потенциала митохондрий. Полученные результаты являются основой для комплексного подхода к тестированию биотоксичности наноматериалов в системе in vitro и in vivo при создании векторных наносистем.
Ключові слова: асцитна карцинома Ерліха, пухлинні клітини, клітини еритроїдного ряду кісткового мозку, наночастинки золота, мікроядра, трансмембранний мітохондріальний потенціал;
асцитная карцинома Эрлиха, опухолевые клетки, клетки эритроидного ряда костного мозга, наночастицы золота, микроядра, трансмембранный митохондриальный потенціал
